Рестораны, кафе, пабы, пиццерии, суши-бары Украины
 

Чтобы просмотреть заведения на карте, выберите город

lorem

lorem

lorem

lorem
Тип заведения
  • Ресторан
  • Кафе
  • Паб
  • Пиццерия
  • Суши-бар
  • Кондитерская
Средний чек
  • 50-150 грн.
  • 150-250 грн.
  • 250-400 грн.
  • 400-600 грн.
  • 600-800 грн.
  • 800 грн. и выше
Очистить фильтр
Сервисы
Услуги
Visa/MasterCard
Терраса
Парковка
VIP-зал
Кейтеринг
Круглосуточно
Wi-Fi
Доставка блюд
Развлечения
Концерт холл/сцена
Шоупрограмма
Кальян
Стриптиз шоу
Dj/танцпол
Караоке
Сауна, баня
Живая музыка
Дети
Аниматоры
Няня
Детская площадка
Детская комната
Мастер классы
Детское меню
Детские праздники
Детский стульчик
Спорт
Гольф
Спорт на экранах
Тотализатор
Покер турниры
Бильярд
Боулинг
Настольные игры
Дартс
Очистить фильтр
Кухня
  • Украинская
  • Европейская
  • Грузинская
  • Американская
  • Авторская
  • Домашняя
  • Азиатская
  • Вегетарианская
  • Кавказская
  • Итальянская
  • Японская
  • Узбекская
  • Восточная
  • Немецкая
  • Русская
  • Французcкая
  • Китайская
  • Армянская
  • Мексиканская
  • Средиземноморская
Очистить фильтр
Событие
  • Завтрак
  • Бизнес-ланч
  • Романтический ужин
  • Банкет
  • Корпоратив
  • Свадьба
  • Детский праздник
Очистить фильтр

Анжеліка Рудницька: найулюбленіший смак - це смак свободи!

 Доброго дня, Анжеліко! Ви – надзвичайно обдарована особистість. Напевно, на Ваше творче становлення значною мірою вплинуло саме сімейне виховання та родинні цінності. А чи заведено у Вашій родині проводити вільний час у сімейному колі за чашкою чаю або смачною вечерею? Яка страва у Вас асоціюється з родинним теплом і затишком? 
 
Безумовно, дитячі захоплення стали моїм життям. Тато і мама – обдаровані творчі люди виявилися педагогами від Бога й справжніми друзями. Ми все робили разом – малювали, читали, в’язали, паяли, вишивали, майстрували, годували птахів, лікували тварин, каталися на лижах, ковзанах, гуляли в лісі, ходили у походи, співали, і, звичайно, їли. У різний час були різні кулінарні пристрасті. Як і усі дівчатка, я люблю солодощі. Тому святковий медовий торт «Казка» від мами – був казково смачним! Я люблю все, що готує мама. Тому все, приготоване маминими руками – це тепло, затишок і любов. Такі ж дитячі асоціації у мене із бабусиними стравами.

Етногламур

 А Ви полюбляєте готувати кулінарні шедеври самотужки чи віддаєте перевагу ресторанній їжі?

Самотужки – звучить якось дуже приречено. Я – вегетаріанка. Моя щоденна їжа дуже проста: каші, овочеві салати, сир, фрукти, чай. З приготуванням не виникає жодних труднощів. Я вмію готувати усе, але роблю це лише під настрій і коли є для кого. Коли хочеться чогось вишуканого, екзотичного і несподіваного – куштую це у ресторанах. 

 Яка Ваша «фірмова» страва? 

У мене немає «фірмової» страви. З улюбленого – вегетаріанський борщ з чорносливом, пісний плов з грибами, салат з креветками, омлет на овочевій подушці. Чесно, не знаю. Вибирайте, що Вам до вподоби – приготую. 

Салат з креветками

 З яким продуктом, зі свого щоденного раціону, Ви найчастіше експериментуєте? Та чи можете відкрити нашим читачам кілька Ваших рецептів з ним? 

Один із повсякденних моїх продуктів – сир. Той, що російською – творог. Я люблю експериментувати з ним. Наприклад, кидаю у блендер улюблену зелень, часник (якщо не збираюся нікого цілувати))), дрібку солі, різні приправи, трішки олії, грудочку сиру. Збиваю, часом додаю авокадо, або насіння льону, щоб урізноманітнити смак. Сирну масу найсмачніше намазувати на тости з чорного хліба. На святковий стіл можна закрутити сир у рулетики із червоної риби. Покрапати зверху карамелізованим соусом бальзаміко, прикрасити зеленню і посипати, наприклад, сухою паприкою. Дуже смачно, яскраво і корисно! У солодкому варіанті до сиру додаю мед (або цукор), ваніль, ягоди (свіжі чи заморожені) теж збиваю до однорідної маси. Для подачі на стіл використовую мигдалеве печиво. Зверху можна полити шоколадним топінгом, чи просто розтопленим шоколадом. Смачно і швидко! Сир з горіхами, родзинками і цукром може бути начинкою до яблук, які мріють, щоб їх запекли та з’їли. 

Різнопланова особистість

 Чи було на Вашій практиці, коли намагалися-готували, а блюдо так і не вдалося… а потрібно було пригощати))? 

У мене є три головних правила домашньої кулінарії: перше – здорова їжа, друге – експеримент і натхнення, третє – час, витрачений на приготування не повинен перевищувати час, витрачений на з’їдання приготованої страви. Ці правила я порушую лише на великі свята – Великдень та Різдво, коли ми готуємо з мамою, бо тут працюють інші закони – традиція! Я насправді не готую часто й багато, але швидко вчуся. Якщо мені не вистачає ідей – запитую у досвідчених кулінарів, або читаю щось в інтернеті. Пригадую, колись вирішила спекти домашній хліб. Він у мене не дуже пухкий вийшов, але смачний. Ще колись пообіцяла подрузі спекти у неї вдома яблучний пиріг за 20 хвилин. Але у незнайомій духовці він то не хотів пектися, то підгорав, тому 20 хвилин розтягнулися. Та на смак пиріг був чудовий. Друзі замовили ще. Та натхнення готувати так часто до мене не приходить (сміється).

Яблучний пиріг

 Як змінювалися Ваші гастрономічні пристрасті в залежності від віку, певних навколишніх умов? 

У дитинстві я була затятою м’ясоїдкою. Я не переносила лише котлети. А відсутність ковбаси у холодильнику для мене означала, що їсти дома нічого. Ще страшенно не любила смаженої риби. Навіть запах не переносила. Та потім стала вегетаріанкою, чим здивувала усіх родичів, друзів, знайомих. Практикувала веганство, пости. Багато років підряд я нічого не їла і не пила по п’ятницях, тобто постила. При цьому я вела звичайний активний спосіб життя і ніколи не звертала увагу оточуючих на цей факт. Зрештою знайшла свою «формулу» харчування. До мого раціону, окрім рослинної їжі, входять молочні продукти, яйця, інколи – риба. Я ніколи у житті не вживала спиртного. Моя мама колись жартувала, що мене після смерті заспиртують і будуть людям показувати. Як на мене, люди надто багато уваги приділяють їжі, пошуку харчів, приготуванню, споживанню. Мені шкода життя витрачати на це. У світі є ще стільки усього цікавого! Та коли ти вже стоїш на кухні, то готувати маєш із любов’ю й натхненням, щоб це було смачно, гарно і незабутньо!

Романтичний настрій

 Розкриєте секрет, як часто Вас запрошували / запрошують на романтичні вечері у Заклади? Пам’ятаєте найпершу? Як це було? Чим Вас пригощали?

Навіть банальну домашню вечерю можна зробити романтичною. Я вечеряла на останніх поверхах хмарочосів, на берегах різних морів, у ресторанах різних країн світу. Вони усі по-своєму незабутні, особливі, романтичні, але це ж інтимні спогади! Навіщо про них кричати на весь світ?.. Із найнесподіваніших вечерь, на які мене запрошували,у Південній Кореї, запропонували ресторан, де готують собак, але після моєї «проповіді» про вегетаріанство її довелося відмінити. Так що й згадати нічого (сміюся). Для мене романтика не пов’язана із нав’язаними голлівудськими стандартами «романтичної вечері» – це ж примітивно! Я пригадую і смішні гастрольні вечері похапцем прямо в машині, із тим, що вдалося купити нашвидкуруч; і смакування манговим фрешем у Таїланді прямо на березі моря; і чайні церемонії у Пекіні; поїдання руками щойно виловленої риби у Середземному морі на яхті; і пошуки хоч якоїсь їжі у вечірньому недільному Парижі, і бануш у тьмяній закарпатській колибі, і дитячі спогади про вечірню печену картоплю щойно з вогнища на Білому озері, після якої руки й півобличчя стають чорними... а ще я люблю вечері з мамою – ми довго сидимо за столом, п’ємо чай і розмовляємо про все на світі. Це дуже рідко трапляється, але я неймовірно ціную ці особливі вечори. Важлива не стандартна картинка, а відчуття, які ти переживаєш у цей момент. Усі вечері, котрі я згадала під час нашого інтерв’ю, фантастичні!

Казкові спогади

 Чи є у Вас улюблений ресторан? А який заклад харчування вразив Вас своєю оригінальністю і неординарністю? Та чим саме? 

Навряд чи у мене є один ресторан, у якому б хотілося бувати щодня. Я люблю відчувати різні смаки, залюбки погоджуюся піти у незнайоме мені місце. Хоча далеко не скрізь їм. Я люблю затишні ресторанчики, де є можливість сховатися від чужих очей і спокійно поспілкуватися. Якщо говорити «вразив», то тут теж є море історій. Наприклад, мені сподобалося, що в традиційних ресторанах Південної Кореї тобі дають можливість самому собі «приготувати» суп чи гриль. У них в столи вмонтовані маленькі плити із газом. Тобі приносять всі інгредієнти та «заготовку», наприклад, супу, а ти додаєш туди все, що тобі заманеться. А офіціанти допоможуть за необхідності і в тарілку покладуть. До речі, більшість столів не європейські, а низенькі корейські. Воду у всіх ресторанах подають першою на стіл і не включають у рахунок. У корейському місті Йосу облюбувала ресторанчик, що спеціалізується виключно на устрицях. Рай для гурмана!!! Але не менш смачні устриці я їла у Брюсселі. У китайських ресторанах мені подобаються круглі столи із рухливою серединою. Це дає можливість не передавати тарілки через весь стіл, а просто повернути коло і страва опиниться перед тобою. Зручно! Їсти у китайських ресторанчиках серед китайців я не змогла – у них дуже специфічне розуміння поведінки за столом. Мені це псувало апетит, а їм я – своїм виглядом. Тому деколи заходила у такі заклади лише «на екскурсію». Прикольний фаст-фуд бачила у Таїланді чи Китаї – ти сидиш за стійкою, а перед тобою на транспортері «їдуть» суші, сашимі, роли на різних тарілочках. Ти береш, скільки хочеш, їси, а потім за кількістю тарілок тобі виставляють рахунок. На Кіпрі мені порадили на вечерю замовити мезе. Мене вразила така вечеря, бо це – справжнє свято ненажери. Я навіть до головної страви не змогла все скуштувати. А на десерт дивилася жалібними очима, бо мій організм був не готовий до такого харчового удару. Неймовірно смачні морські ресторани у Чорногорії. Нічого особливо у дизайні там немає, бо найважливіша «декорація» - море, сонце, дерева. А найцінніше – гостинні й дуже схожі на нас люди. Історій ще багато, всіх не згадаєш за раз. 

Мезе

 Крім вищеназваних страв, які знаходять під грифом ТАБУ, чи є ще якісь продукти «нон грата»? Та які? 

Я не їм м’яса, не вживаю алкоголю. Ніякого. Навіть шампанського на Новий рік. У моєму домі майже ніколи не буває білого хліба, масла, газованої води – я їх не люблю. 

 Чи траплялися з Вами кумедні історії, пов’язані з їжею? 

У мене постійно курйози виникають під час гастролей. Коли я замовляю просто салат із капусти, мені обов’язково його посиплють порізаною ковбасою. Я уточнюю у офіціанта: «Я ж Вам казала, що не їм м’яса?». А він мені: «це ж не м’ясо, це ковбаса!» . Якось під час довгих зйомок, що тривали з ранку до ночі, режисер оголосив перерву і я попросила щось не м’ясне та швидке. Мені запропонували вареники із картоплею. Оскільки вибору не було – я погодилася. Але ще раз нагадала, що я – вегетаріанка. У результаті, як завжди, принесли вареники, политі смаженими шкварками. Мені пояснили, що це не м’ясо, а сало. І я залишилася голодною. Подібних історій було дуже багато. Під час гастрольних турів зі мною за стіл завжди сідають хлопці, бо їм часто дістаються мої порції, «зіпсовані» присутністю м’ясних продуктів.

Щира українка

 Коли Ви працюєте над створенням нової картини або написанням книги, чи помічали Ви за собою підвищену потребу у певних продуктах і стравах?

Коли я захоплена роботою – зйомками, записом нової пісні у студії, книгою, картиною чи лекціями – я забуваю про їжу. Бо не надаю цьому великого значення. Пошук чогось смачненького зазвичай припадає на вільні дні. Але я завжди прислухаюся до організму і їм те, що мені хочеться. Навіть якщо це не співпадає із порадами дієтологів. 

 Смак успіху і щастя для Вас – це смак…? 

Найбільше щастя для мене – це гармонія із собою і світом. Це ж і найбільший успіх. Коли ти досягаєш такого стану, то почуваєшся вільним від усіх умовностей. Тож для мене це смак свободи!

 Дякуємо Вам за цікаву бесіду, нам дуже приємно було познайомитися й поспілкуватися з Вами. Бажаємо завжди миру – навколо, в сім’ї та в душі, а також завжди теплої вечері у сімейному колі!

Все новости

Все новости

Голосование

Все новости

Все новости